кися

Прошу помощи.

Согласованно с владелицей сообщества.

С 2014 года я болею раком левой молочной железы второй стадии.
Опухоль злокачественная, давшая метастазы в легких и в позвоночник, а также два компрессионных перелома. Один в грудном отделе позвоночника и в тазобедренном суставе.
Я прошла облучение, химиотерапию и на данный момент нахожусь на гормонотерапии, плюс лекарства для поддержания костей.
Получила инвалидность первой группы, навсегда.
Четыре года назад мне уже собирали деньги на лечение и все лечение, процедуры и лекарства, которые я смогла получить, были куплены на эти деньги.
Но рак дорогая болезнь и у меня началось обострение болей в костях, и я снова нахожусь в ситуации, когда вынуждена просить помощи.
Если кто-то хочет и может меня поддержать, сделать денежный перевод, прислать посылку, открытку, прийти ко мне в гости, поболтать по телефону, говорю сразу-спасибо.

Также вы можете, купить что-то из моего интернет-магазинчика на Zazzle ( я получаю 15% от стоимости товара).

https://www.zazzle.com/irina_chernova
https://www.zazzle.com/irina_chernova/collections

Я художница, но уже четыре года практически не могу рисовать. Чувствую себя беспомощной и ненужной.
Потому магазин моя отдушина и попытка делать хоть что-то.
Например, сейчас там много товаров с рождественской и новогодней тематикой.

Банковские карточки Приват-банка (получатель- Федорук Татьяна Борисовна, моя мать).
Доллары-5168 7427 0373 3869
Рубли-5168 7427 1050 9054 (перевод с карты на карту возможен если у вас Виза или МастерКард)
Евро-5168 7427 0373 4883
Гривня-4731 2191 0649 5405

Прилагаю последнюю компьютерную томографию от 28.09.2018
Если нужна какая-либо дополнительная информация, пишите в ЛС.
Collapse )

Андреа Дворкин "Наша кровь: рабство женщин в Америке" — часть первая

"Первыми рабами, привезенными на эту землю англо-саксонскими империалистами, были женщины — белые женщины. Их рабство было освящено религиозными и гражданскими законами, воплощено материально обычаями и традициями и приведено в исполнение систематическим садизмом мужчин как класса рабовладельцев."

Нина Эптон "Любовь и французы" (1959), "Любовь и англичане" (1960), "Любовь и испанцы" (1961)

Цікаві культурологічні матеріали щодо міжстатевих стосунків в різних європейських країнах. Авторка підходить до питання з феміністських позицій.
Тематика широка: кохання, сексуальність, шлюб, стандарти краси, проституція, динаміка гендерних ролей.

Лица ЛГБТ движения Харькова

5-6 мая в Харькове благодаря организаторской деятельности моей скромной персоны и еще пары девушек, фотографки и оперторки (режиссерки), произошел фотосет, посвященый видимости ЛГБТ людей. Моделями выступили в общей сложности 17 человек - геи, лесбиянки, бисексуалки и феминистки, про-феминисты.

Вот вся кутерьма на фейсбуке, 2 верхних (на сегодняшний день) поста: https://www.facebook.com/groups/403344363431790/
Collapse )

Софія Окуневська


12 травня народилася Софія Окуневська - перша жінка-лікар Буковини та Галичини.
Народилася в родині священика, гербового шляхтича Атанасія Окуневського. У 1885 році екстерном склала матуру у Львівській академічній гімназії. У 1887 році виїхала до м. Цюріха (Швейцарія) і там в університеті студіювала медицину. Брала активну участь в українському жіночому русі, приятелювала з письменницями Н. Кобринською та О. Кобилянською (остання під впливом С. Окуневської почала писати свої твори українською мовою).
У 1886 році І. Франко запросив С. Окуневську до співпраці в журналі «Поступ», який він видавав. У першому жіночому альманасі «Перший вінок», що вийшов у червні 1887 року стараннями Н. Кобринської, Софія під псевдонімом Єрина вмістила оповідання з міського життя та студії «Родинна неволя жінок в піснях і обрядах весільних».
С. Окуневська була непересічною піаністкою, її грою захоплювались. У 1890 році вийшла заміж за В. Морачевського, який у той час також студіював медицину в м. Цюріху.
У 1894 році закінчила медичний факультет і в 1895 році захистила дисертацію на здобуття звання доктора медицини в Цюріхському університеті. Як член Наукового товариства ім. Шевченка, у 1898 році С. Морачевська-Окуневська разом з Е. Озаркевичем, В. Гуневичем, Ф. Щасним-Сельським заснували Лікарську комісію у складі НТШ і розпочали видавати «Лікарський збірник НТШ». Уже в першому номері було надруковано її статтю.
Після заснування «Народної лічниці» у м. Львові в 1903 році разом із батьком працювала в ній. Кілька років перед початком Першої світової війни мала лікарську практику на курорті в м. Франценсбаді (Чехія). У 1915 році працювала лікарем у таборі українських виселенців у м. Гмінді, згодом у таборі Святобожище в Моравії. Там влаштовувала літературні вечори. Останні кілька років після повернення зі Швейцарії займалася лікарською практикою.
Була першою жінкою-лікарем, доктором медицини в Австро-Угорщині, першою українкою на західноукраїнських землях, що здобула університетську освіту.
Померла С. Окуневська-Морачевська 25 лютого 1926 року у м. Львові та похована на Личаківському цвинтарі.

Звідси
Вікіпедія
Стаття з фотографіями