freya_victoria (freya_victoria) wrote in feminism_ua,
freya_victoria
freya_victoria
feminism_ua

Остап Вишня "Гінекологія"

Страшненький текст від Остапа Вишні. Звідси
"Медичного персоналу на селі небагато… От і тут… Село величеньке, хуторами з усіх боків оточене, а лікарня за вісім верстов.
Проте, дякувати милосердному, санітарна неписьменність серед населення потроху ліквідується…
Чимало маємо тут «фахівців» од всіляких хвороб, починаючи від «зглазу» й кінчаючи «сказом», але в жодній галузі так не усвідомився люд православний, як в галузі гінекології, науці дуже делікатній і дуже на селі потрібній…
Не помилимося, коли скажемо, що, мабуть, чи не кожна особа жіночого роду, хоч трішки, а таки знає, що робить, коли лелека кружляє над хатою, щоб принести щасливому хлопчика чи дівчинку…
А є чимало таки й добрих спеціалістів-гінекологів, що мають велику практику, заробляють яйця копами, а полотно сувоями й вирішують гінекологічні справи значно швидше й рішучіше, як харківський професор Хажинський…
Ррраз — і є!
Клінік, операційних кімнат ще нема — операції робляться в хаті або в коморі, або в клуні. Професорують здебільша жінки, але є гінекологи й чоловіки…
Є навіть, як мені розказували, просто собі дяк, що може вам зробить операцію, як оріх розкусити.
* * *
Мені хочеться зазнайомити міщан з сільським досвідом у цій справі… Частобо доводиться бачити, як яка-небудь прекрасна жінка, сидячи за конторським столом, чи за «Ундервудом», чи просто собі йдучи вулицею, замислюється, очі в неї затуманюються й на її чудовім лиці лягають тіні…
Що й казати, може, то й просто їй заміж хочеться, а часто-густо настрій той од того, що й ви знаєте…
* * *
От що роблять в таких випадках досвідчені доньки села нашого…
Коли, вставши ранком, відчує Євин нащадок, що осюди в неї підкочується й сильно її на солоний огірок тягне, починає вона стрибки з місця… Стоїть, стоїть, а потім зібгається й раптом шалено стрибає.
Гуп! Гуп!..
І прислухається…
Не чуть нічого…
Покиває головою і йде полоти картоплю. На другий день, коли потяг до солоного огірка ще більший, ще настирливіший, вона починає підіймати скриню. Підлазить під неї, обіймає обома руками й гирить угору…:— Що то ти, Меласю, робиш? — мати питає.
— Та щось наша скриня ніби боком стоїть… Так оце я її прямо поставити хочу…
— Так давай удвох.
— Ні, я сама… Вона не дуже важка… Ось дивіться… Ги… Ги…
— Підірвешся, божевільна!..
— Таке…
Попотягавши скриню, жінка чи дівка стоїть і прислухається.
Не чуть нічого…
Тоді йде під повітку й довго там чогось вовтузиться… Приходить батько й каже:
— Ка там лиха година мені віялку перекинула?.. …Не бере й віялка…
Багато різних способів отаких, «управ з тягарем», буває… Часто бачите, як молода дівчина через рови до річки з жлутком, повнісіньким мокрої білизни, на рисях мчить… Або живу корову в хліві з місця на місце переставляє… Та всього не перерахуєш…
І після кожного разу стоїть сумна і прислухається… Не чуть нічого…
Після цього обличчя в неї ще сумнішає й очі гостро бігають по хаті…
Далі вже йде «хінізація»…
Хінізація, аж доки в голові так, як на Великдень в усі дзвони дзвонять. Не бере…
Тоді вживають так званого артилерійського способу… Набивають себе порохом. Не стріляє…
Тоді в жито за «ріжками». «Ріжки» ті ложками їдять… Не сурмить…
Тоді крадеться в коморі десяток крашанок і до «фахівця».
— Голубочко.
Самодіяльність в галузі гінекології закінчується… Далі вже робота перекладається на спеціаліста.
* * *
Фахівці…
Ну, тут уже, певна річ, деталей дати не можна: у кожного свої способи…
Здебільша, як гінекологічного інструмента, вживають головної шпильки, на кінці гачком загнутої… Операція ця зветься:
— Видряпувати…
Дуже часто рятує й гостре веретено… Це зветься:
— Проколювати…
Кров після операції дзюрчить вісім верстов — до найближчої лікарні. І все.
Потім місяців із шість жінка ходить скорчившись у чотири погибелі…
— Щось у мене всередині… Одні кажуть «гризь», а другі — «сояшниця»…
Курс лікування закінчено…
* * *
Способи ці можна легко примінити і в місті, з невеличкими, розуміється, варіаціями…
Замість жлукта, можна бігати по сходах із «Ундервудом», замість скрині, можна підлізти під письменний стіл або намагатися пересунути залізну касу, коли це в бухгалтерії, або просто шафу з «ділами»…
Ну, а про міських «фахівців» не писатиму: там їх хопить."
Tags: Украина, Україна, аборт, история, литература, історія
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments