Mary Xmas (maryxmas) wrote in feminism_ua,
Mary Xmas
maryxmas
feminism_ua

  • Music:

читаем Зеркало недели -- гендерная проблематика

иногда я просматриваю ЗН поиском -- например, ищу слово "феминизм", или "феминистка", или сегодня вот -- "гендер". нашла немножко:

например,

Яна Боцман: рівність — це звичка

Доцент Харківського національного університету Яна Боцман уособлює нове покоління жінок України. У свої 27 років вона встигла закінчити два вузи — технічний і гуманітарний, стати кандидатом філософських наук, відомим в Україні релігієзнавцем і фахівцем у галузі гендерних досліджень.

— Яно, в чому, на вашу думку, причина сумного парадоксу — на виборах 1998 року жінки не голосували за жінок?
— Гадаю, ми просто не звикли голосувати за жінок. Гендерна рівність — це великою мірою звичка, яку слід вирощувати, як англійський газон, не один десяток років. Переконана, в Україні рік у рік жінок в органах влади більшатиме — так було в Європі, так було в Америці, так було в Японії. Друга причина невдачі полягала в самій партії. Брак компетентності «кандидаток», непродуманість іміджевих стратегій і, нарешті, банальна відсутність належного фінансування передвиборних кампаній — усе це фатальним чином позначилося на їхньому успіху.
— Політика, як відомо, потребує витривалості, вміння діяти жорстко і безкомпромісно. Чи повинні жінки-політики мати переважно маскулінні риси характеру?
— Жорсткість, безкомпромісність і витривалість — це риси, що однаковою мірою властиві і жінкам, і чоловікам, але реалізуються вони по-різному. Жінки реалізують їх дуже спокійно, буденно. Тоді як чоловіки схильні розігрувати справжні «драми мужності» і не забувають «зняти вершки» зі своєї сміливості й непохитності в екстремальних видах спорту чи «конфліктних» професіях. Мені здається, політична історія вже розвіяла міф про маскулінність жінок-політиків. Такі чарівні і жіночні лідери, як Гілларі Клінтон чи Ірина Хакамада, — найкраще того підтвердження.
Політична активність передбачає насамперед уміння органічно влитися в обстановку і діяти, правильно поєднуючи прагматизм та інтуїцію. Ні тим, ні другим Бог жінок не обділив. Власне кажучи, ці риси і становлять горезвісну «фемінність». Хоча, звісно, жінкам, які взяли близько до серця її «глянцево-журнальний» варіант з такими рисами, як поступливість, потурання власним слабкостям, зацикленість на коханні і чоловікові, тобто «варіант Мерілін Монро», у політиці робити нічого.
— Та все ж таки багато жінок вибирає інші життєві стратегії досягнення бажаного, які не належать до політики, наприклад, через чоловіка. Яскравий приклад того — «муза» Маяковського Ліля Брик.
— Мені здається, такі особистості, як Ліля Брик, яскраві лише в тому сенсі, що вони — видатні маніпулятори. Ті жінки, яких я назвала б яскравими, віддавали перевагу реалізації власних творчих потенцій. Софія Ковалевська, Анна Ахматова чи, скажімо, Алла Пугачова «чоловіків» для реалізації бажаного не потребували.
— А як ставиться до жінки релігія?
— Згідно з теорією релігії, кожна релігія подається у цьому світі в двох варіантах — катафатичному і апофатичному. Дуже спрощено можна сказати, що катафатична версія релігії — це версія «для народу», «для всіх», побудована значною мірою на догмах й авторитетах. Вона реалізується в усіх офіційних і взагалі «конвенціональних» релігійних інституціях і організаціях. Грубо кажучи, скрізь, де існує виражена соціальність, ми, як правило, маємо справу з катафатичною версією. Апофатична ж версія — це версія для тих, хто думає і відчуває, для містиків, поетів від релігії, людей «тонких» і допитливих. Отож, в апофатичних версіях усіх світових релігій жінка — істота, рівноправна з чоловіком, «половинка», духовний партнер. Це, так би мовити, езотерична версія, щось таке, чого не слід проповідувати основній масі віруючих, це вільне трактування релігійної догми, так би мовити, «релігія душі».
Ось, наприклад, мусульманство. У його катафатичній версії ми фактично маємо: схвалення гноблення жінок, оспівування чоловіка і чоловічих чеснот, пропаганду «вторинності» жіночих здібностей стосовно здібностей чоловіка. Тим часом в апофатичній версії мусульманства, поданій, наприклад, численними школами суфіїв, ми, навпаки, маємо оспівування жіночого начала, жіночої мудрості, жіночої «конкретності» мислення. Ту ж ситуацію можна простежити й у буддизмі і навіть у християнстві.
— Судячи з жіночих журналів і жіночих романів, тема жінок у політиці ще не пішла широко «в народ».
— Так, далеко не всі жіночі журнали вважають за можливе порушувати цю актуальну тему, посилаючись на свій розважальний характер. Але тема так чи так випливає, коли йдеться про жінок-лідерів, у рубриках «персоналії», розповідях про бомонд, немислимий без жінок-політиків. Мабуть, найбільше орієнтований на пропаганду образу активної, цілеспрямованої, включеної в громадсько-політичний контекст жінки журнал «Cosmopolitan». Українські жіночі журнали в цілому більш патріархальні, що, втім, повністю відповідає реальній ситуації в політичному житті країни.


я, кстати, была несколько в шоке, когда узнала, что Яна Боцман, чьи статьи и переводы я с таким удовольствием читала в "Гендерных исследованиях" -- это половина тов.zorich...
какой маленький мир, чёрт побери!

про пенсии:
ПЕНСІЯ: ДИСКРИМІНАЦІЯ ЗА СТАТТЮ? Валентина ГАТАШ (Харків)

У результаті заробітна плата «слабкої статі» становить нині в середньому 70—80% заробітної плати чоловіків. Це перший мінус від майбутньої пенсії жінок.

У результаті кожна професійно зайнята жінка, котра народила бодай одну дитину й використовувала трирічну відпустку для догляду за нею, автоматично карає себе зменшенням розміру майбутньої пенсії, оскільки відрахування до Пенсійного фонду за неї робитимуться з мінімальної заробітної плати по країні. Якщо ж вона народила двох дітей і щоразу брала відпустку, то — це шість років за мінімальною ставкою. І так далі. Це вже другий мінус.

Розрахунки здійснювалися на прикладі однієї вікової групи, весь трудовий шлях якої проходитиме в період функціонування накопичувальної пенсійної системи за ставки інвестиційного доходу — 6% і рівня інфляції — 5% на рік. Що вийшло? За однакового рівня освіти чоловіка й жінки, але з урахуванням того, що жінка має дитину й повністю використала відпустку для догляду за нею, її пенсійні накопичення становитимуть 47—63% накопичень чоловіка. Якщо ж дітей двоє й вона використовувала дві відпустки, то — 39—52%, якщо троє, то 36—48%.

Чоловіки в середньому живуть на 10 років менше від жінок. Отже, у разі запуску накопичувальної пенсійної системи великі пенсійні накопичення чоловіків ділитимуться на меншу кількість років життя після виходу на пенсію, а менші за розміром накопичення жінок — на більшу кількість років. У результаті розмір пенсії жінки, котра пішла на заслужений відпочинок у 55 років, може становити близько 20% розміру пенсії чоловіка.

у СРСР середня пенсія жінок становила лише 60—90% середньої пенсії чоловіків — через відмінності в розмірах заробітної плати.



а ещё Украину осуждают за то, что женщинам тут нет равноправия:

поширена з боку роботодавців дискримінація жінок у процесі найму обмежує можливості жінок улаштуватися на роботу, зокрема на високооплачувані та престижні посади». «Роботодавці як у приватному, так і в державному секторах регулярно підкреслюють бажану стать працівника в оголошеннях про вакансії й використовують інформацію про сімейні обставини, яку вони вимагають під час співбесід, аби відмовити жінкам у роботі. Вимоги щодо віку й зовнішності також можуть стати перепоною, навіть якщо жінки повністю відповідають посаді з фахового погляду. Роботодавці виправдовують своє бажання наймати чоловіків традиційними стереотипами щодо фізичних та інтелектуальних можливостей жінок і їхніх родинних обов’язків»,

статья целиком:
НАЙБЕЗПРАВНІШІ СЕРЕД БЕЗПРАВНИХ

Про насилие в украинских семьях:
статья НАСИЛЬСТВА РАКОВА ПУХЛИНА... Роман ЯКЕЛЬ (Тернопіль)
у 19 відсотках опитаних сімей нормою стали взаємна ворожнеча та образи, у 20 відсотках — фізичне насильство, яке переважно спрямоване на жінок. Кримінальна статистика свідчить, що майже 70 відсотків «неповнолітніх» правопорушень здійснюють підлітки, котрі втекли із сімей, у яких процвітає насильство.
від сексуальних домагань у нашій державі потерпає кожна п’ята — шоста дитина.


Відповідальність за різного роду насильницькі дії передбачає Кримінальний кодекс — від штрафів, громадських або виправних робіт (за заподіяні легкі тілесні ушкодження) — до арешту на термін до шести місяців або обмеження волі до двох років (за погрозу вбивства) і обмеження волі або позбавлення волі до трьох років (доведення особи до самогубства внаслідок жорстокого поводження з нею, шантажу, систематичного приниження і т.п). На сексуальне насильство теж є відповідне законодавче реагування. Карається примушування жінки чи чоловіка до статевих відносин особою, від якої він чи вона матеріально або службово залежні. А за згвалтування, залежно від тяжкості злочину, кривдника позбавляють волі на термін від 3 до 15 років. Таке ж покарання встановлено за торгівлю людьми з метою їх сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, експлуатації праці, взяття у боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах.

Принцип статевої нерівності закладено в самій традиції українського виховання дитини — хлопцям кажуть учитися, бо вони повинні стати директорами, бізнесменами, а дівчат привчають, що посада, кар’єра, професійне зростання для них щось другорядне: обов’язок жінки — виховувати дітей,


про науку:
ЖІНКА І НАУКА: ПОДРУГИ ЧИ СУПЕРНИЦІ? Віра ТРОЯН (доктор біологічних наук)

Майбутній науковий потенціал Європи обмежує низьке представництво жінок не тільки серед вчених-фахівців, а й тих, хто формує наукову політику. Чіткі докази необ’єктивності у цій сфері було отримано шведськими дослідницями C.Wenneras та A.Wold. Вони проаналізували, чому чоловіки отримали вдвічі більше грантів Ради медичних досліджень, ніж жінки. Виявилося, що успіх не залежав від базової освіти, національності, галузі науки, а визначався трьома факторами — науковою продуктивністю (кількість публікацій і престижність журналу), гендером (при рівній продуктивності чоловіки отримали вищу оцінку), та зв’язком з одним із членів експертного комітету. Порівняно із претендентом- чоловіком, жінка-вчена повинна мати в 2,6 разу більшу продуктивність, щоб бути оціненою як «рівнокомпетентна». Публікація цих результатів у журналі Nature в 1997 р. викликала інтенсивне обговорення даної проблеми у науковій та популярній пресі і аналогічні дослідження в інших країнах.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments