February 13th, 2008

ОСОБИСТІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ФЕМІНІЗМУ

 Коли мене запитують чи я феміністка, я відповідаю дуже обережно. При чому відповідь варіюється від ствердної до заперечної – в залежності від моєї оцінки того, хто запитує.

Переважна більшість наших співгромадян, чуючи про фемінізм, подумки чи вголос висловлює своє здивування (у кращому разі) і починає сприймати співрозмовника через деякий бар’єр (ярлик малоадекватності). Причина для цього досить проста – фемінізм у нас сприймається як набір певних маргіналізованих радикальних стереотипів (екстремізм, войовничість, чи навіть автоматичне зачислення до лесбійок). Шукаючи пояснень цьому можна скільки завгодно посилатися на розумовий розвиток, менталітет, традиційне мислення, патріархальні цінності і т.д., безперечно не обходиться і без цього. Але, на мою думку, одна із основних причин такого стану речей є сам феміністичний дискурс в Україні, який носить дуже-дуже специфічний характер.

Ukraine

Ерика Йонг. Страх польоту. Подорож на конгрес снів

Новела про пристрасть... Тіло, що жадає сексу, сексу, сексу, кохання і співчуття; розум, що прагне свободи, і незалежний, стихійний потяг до творчості — такий живий і природний. Це потішно, сумно, дотепно, болісно... Яка блискуча новела, чуттєва і серйозна!" — так писав американський критик Хеннан Ґрін, коли у 1974 році, на хвилі фемінізму, "Страх польоту" було видано у США.
"Страх польоту" — жіночий роман, недарма його глузлива посвята гласить:
— Кожній жінці, що коли-небудь мріяла пожвавити свої сексуальні фантазії...
— А також усім чоловікам, які досі вірять, що жінки "ні про що таке не думають"...
Небажання героїні роздвоюватись, протест проти існування як "половинка", її повний нищівного сарказму аналіз життя "домашньої жінки", її глузливі стріли в бік "американської мрії", що нав'язує шлюб, як рятунок і єдину можливість самовираження так званої слабкої статі — все це не може не викликати співчуття і захоплення".
Такі, чи майже, такі слова передували першій публікації частини цього твору в журналі "ЄВА" у далекому 1991 році. Можливо сьогодні, коли в нашому житті з'явилося більше свободи і толерантності, глава роману "Страх польоту" викличе більше зацікавленості і розуміння.
Глибоко вдячна моїй мудрій подрузі, моїй талановитій колезі, редактору литовського журналу "ІЕVА" Еві Томбакене, за те, що колись познайомила мене з цим романом.
Ірина Данилевська


Подорож на конгрес снів, або Кохання без застібок
Collapse )

Цей переклад було видрукувано в журналі "ЄВА", оксамитовий сезон ’97