June 24th, 2008

ромашка

Віно для княжни

 

Не можна сказати, щоб Єлизавета Ярославівна була зовсім-таки обділена увагою вітчизняних письменників та популяризаторів історії. Написаного виявилося достатньо, щоб склався стійкий переказ про те, що була Єлизавета, як усі діти її вітця, князя Ярослава, мудрою, освіченою і, звичайно, прекрасною. Що її прихильності довго добивався її майбутній муж і норвезький король Гаральд, котрий навіть склав пісню, якими то численними вміннями він знаменитий і які подвиги здійснив – а проте руська дівчина, в короні сяюча, відкидає його кохання.  І що, зрештою, Гаральд став мужем князівни і королем норвезьким – і тут Єлизавета зникає з овиду нашої історії. Залишається нам тільки уявляти за усталеними зразками: була, мабуть, мудрою королевою, правила разом з мужем чи, може, й замість мужа. Ще вислуховуємо сказане скоромовкою: повдовіла ... начебто вийшла заміж вдруге... Оце й усе. (Правда, є ще версія І.Кочерги: померла молодою від ностальгії – але це вже чистий апокриф).

Між тим, щоб дізнатися про долю київської княжни у країні вікінгів, досить було сягнути до творів норвезької-таки літератури. Чи то до давньонорвезьких саг, де згадується і Єлизавета-Елісів, а ще більше – її вінценосний чоловік Гаральд Суворий. Чи – для тих, кому саги видаються надто складною лектурою (я сама така) – до роману сучасної норвезької письменниці Вери Генріксен “Королівське дзеркало”. Він, виявляється, ще у 2002 році був перекладений на українську мову і виданий львівським “Літописом”. У якості джерел авторка використовувала як згадані саги – дивовижно реалістичні, так і візантійські та руські тексти. Отож, сповістивши це все і не минувши нагоди подякувати учасникам форуму Могултая: наймудрішим і найдобрішим Наві і Келлу, які мене у свій час консультували і виправляли мої численні помилки, переходжу до другої частини саги про сестер Ярославн:

  

Collapse )
  • Current Mood
    melancholy melancholy