March 6th, 2009

справжнє обличчя 8 березня

Пів години тому, сцена у черзі в кондитерській.

Дуже задоволений собою чувак у костюмі і рожевій краватці бере кілька видів тортів. Вибирає ретельно, видно, для великого і дружнього колективу.
І мимохідь кидає, коли вибирає розміри куска:
"Ну, дєвочкі поріжуть".

поради про хороші манери

Я спочатку думала запостити до себе, але хочу з вами порадитися.
Пропоную з нагоди сезонного підвищення уваги до жінок, розповісти, як змінюється етикет із зміною сприйняття жінки у суспільстві.
Тому що у сприйнятті багатьох чоловіків, емансипація прямо дорівнює праву поводитися як останній жлоб. І на будь-які закиди про хамство отримувати відповідь "так ми ж тепер рівні".
Я тут накидала кілька очевидних, на мій погляд, речей, але деякі з них дуже персональні. Хотіла би бути обережнішою з узагальненнями, тому кличу на допомогу колективний розум.
Власне текст:


Рахунки у ресторані.

Деякі досягнення фемінізму молоде покоління сприймає з великим ентузіазмом. Наприклад, чоловіки, які народилися після 1980 року, дуже рідко заперечують право жінки сплатити рахунок. Можливо, навіть за двох.

Загалом у цивілізованому світі прийнято, що жінки так само платять за свій обід/каву/алкоголь, як і всі решта. Процедура залежить від місцевих традицій. Десь прийнято платити по черзі, десь – ділити рахунок. Деякі прошарки чоловіків сприймають бажання сплатити рахунок з боку жінки як зазіхання на їхню чоловічу гідність. Тому моя позиція полягає у тому, що для військових, інших людей у погонах та старших джентльменів  можна робити винятки, якщо сплата рахунку загрожує їм непоправною моральною травмою.

Але молодим цивільним чоловікам категорично не треба робити страшні очі, ховати рахунок під стіл, нависати над столом, бити себе кулаками у груди, і взагалі поводитися так, ніби їх зараз каструють. У таких випадках жінка йде на поступки просто з остраху, що ви себе не контролюєте.

Не треба думати, що ми хочемо  сплатити за двох, аби самоствердитися. Нам просто приємно.

Привітання.

З жінками треба вітатися за руку у всіх ситуаціях, коли ви вітаєтесь за руку з чоловіками. (Якщо конкретна обстановка передбачає поцілунки, обійми і дружні поплескування по дупі – потрібне підкреслити, між чоловіками й жінками, то зовсім інша справа.) Чоловік, який вітається за руку з групою чоловіків, але ігнорує жінок, заявляє світові, що він рогуль і чмо.

Не треба при зустрічі цілувати жінкам руки!  Ніколи!!! Руки цілують тільки у ситуаціях, коли обидві сторони готові перейти до цілування усього решта.

Двері, плащі та урочисті заходи.

Феміністки не боролися за те, щоби чоловіки дозволяли собі хамство, а джентльмени вимерли як вид. Оскільки на чолі у жінок не написано, наскільки вони емансиповані, я би не була надто сувора до чоловічої галантності. Будь-який вияв уваги гідний поваги, якщо подається так, що жінка має вибір – помітити чи не помітити. Водночас на осуд заслуговує лише підкреслювання своєї чоловічої запобігливості в гусарському стилі.

Феміністки так само не люблять отримувати важкими дверима в зуби, як і решта людства, і зокрема чоловіки. Двері можна притримати, це не образливо.

Інколи достатньо просто простягнути пальто (наприклад, у залюдненому гардеробі). Взагалі, подавати чи допомагати вдягнути – простір для виявлення почуття такту.

Двері в машину можна відкрити, якщо жінка у довгій сукні і на підборах. Бувають ситуації, коли жінки носять незручний одяг та взуття, тоді можна ненав’язливо допомагати на сходах, в автомобілі і т.д. Коли чоловіки носили важкі обладунки, їм теж допомагали сідати на коня, і це не робило їх менш мужніми.

Взагалі у формальних ситуаціях старомодна галантність мені видається навіть бажаною. Наприклад, за невеликим столом на урочистому бенкеті чоловікам доцільно вставати з-за столу, коли встає жінка. У ресторані я би так само трималася старого правила: «чоловік попереду при вході, позаду – при виході». Але з поправкою на такт і відчуття ситуації. Зрештою, деякі вимоги дипломатичного протоколу з формального боку є відверто сексистськими, але залишаються чинними. Те саме і з хорошими манерами: залишаються хорошими, коли є відчуття контексту.

Акція до Міжнародного жіночого дня

7 березня, о 14.00 біля Головпоштамту у Києві члени та прихильники Міжнародної Амністії в Україні, за участі співачки Руслани, проведуть інформаційну акцію.

У рік після 60-річчя ухвалення Загальної Декларації Прав Людини та 10 річниці Декларації ООН щодо правозахисників Amnesty International хоче зосередитися на ролі жінок – носіїв позитивних змін для суспільства.
Жінки відіграють важливу роль як носії позитивних соціальних змін та прогресу у правах людини в цілому, проте вони продовжують потерпати від дискримінації та насильства. Серед найбідніших прошарків суспільства, тих, хто живе у забрудненому навколишньому середовищі та серед жертв хвороб вони складають більшість; жінки, зазвичай, є першими жертвами у збройних конфліктах або у дотриманні дискримінуючих культурних або релігійних традицій.

Жінки – захисники прав людини часто стають мішенями злочинів через їхню правозахисну діяльність. У цей день Amnesty International запрошує до співпраці відомих у своїх країнах жінок, що працюють на захист прав людини. Особливим гостем на акції Міжнародної Амністії в Україні співачка Руслана.

Одним з ключових послань звернення Amnesty International є наступна теза:
Жінки зустрічають особливі перепони на шляху реалізації власних прав і допомагати їм долати ці перепони є обов’язком держав та спеціальних міжнародних механізмів. Жінки мають бути активними учасниками у виробленні політик та процесів, які мають вплив на їх життя.

Під час акції про ситуацію з дотриманням прав жінок говоритимуть:
– Світлана Побережець, Голова Міжнародної Амністії в Україні;
– Тетяна Мазур, виконавчий директор МА в Україні

Подiя: Міжнародний Жіночий День – 8 березня 2009
Коли: субота, 7 березня 2009 о 14.00
Де: Біля Головпоштамту, Киiв, вул. Хрещатик, 22

Для бiльш детальноi iнформацii, контактуйте:
Мiжнародна Амнiстiя в Українi, тел. (044) 484-16-34
natio

Торти від ДАІ

Напередодні Міжнародного жіночого дня 8 березня співробітники обласного ДАІ роздавали у Львові своєрідні подарунки - зупиняли жінок-водіїв і дарували їм маленькі торти.

Усього в різних частинах міста у п'ятницю курсувало 6 "святкових" патрулів, розповіла журналістам начальник прес-центру УДАІ ГУМВС у Львівській області Світлана Добровольська.

"Це наш подарунок жінкам-водіям до Восьмого березня. Таких тортів всього 150", - сказала вона.

Реакція жінок-водіїв, яких зупиняли даішники, була змішаною, адже більшість з них правил не порушували. Спочатку було помітно здивування або навіть страх стосовно того, що їх зупиняють працівники ДАІ, а потім - радість від привітань і подарунка.

Також даішники напівжартома пообіцяли, що до понеділка не будуть штрафувати жінок-водіїв, оскільки тортів на всіх не вистачило.(с)