January 17th, 2010

ass

про нацкомісію з моралі і її опонентів

звіт про подію раз: "антиНЕК"

звіт про подію два: Анті НацКомМор. Або як Бенюк образив журналістку.

ще звіт (3)-- Вечір АнтиНЕК і (4) продовження про вечір АнтиНЕК

зверніть увагу -- Подер чита свою пієсу про блєск і ніщету підарасів, а Бенюк розповідає антисемітський анекдот і матірно обзиває журналістку:

- До чого тут діти ? - подала здивовану репліку Альона Соколинська
- Я не тебя, блядь, имею в виду! - відповів Бенюк тикнув в Альону пальцем.
(з посилання номер два)

тобто що одні хороші, що другі. принципової різниці між НЕК і її опонентами нема.

в коментах під (4) radiowestin поділилася спогадом:

я колись, як ще в школі вчилася, ходила на якусь класичну п'єсу з Бенюком у головній ролі. "100 тисяч" чи "Хазяїн", щось таке. ходила з класом, ну і в залі, крім нас, так само були самі школярі. тобто інша публіка на ту виставу реально не ходить. і ось в якійсь сцені актриса, яка грала жінку головного героя, десь якось повернулася боком до залу, а герой Бенюка зайшов до неї ззаду і почав такі характерні рухи тазом робити.
школярі в залі, звісно, розвеселилися, і свої оплески він здобув. але чогось мені так тоді подумалося, що непристойні жарти у класичній, призначеній для школярів постановці - це неправильно. це я до того, що він завжди був такий, знаєш, реально вульгарний.


а загалом про них дуже добре написала hweska.

від себе мушу зауважити, що багато хто в нас, нажаханий радянською цензурою, чомусь досі вважає, що свобода слова -- це казати "хуй" на людях, як Подер. чи називали євреїв жидами, а жінок блядями, як ото Бенюк (чи, не на ніч будь згаданий, вурдалак Бузина).
для цього не треба ані багато розуму, ані якоїсь особливої сміливості. лише несмак, невихованість і відсутність поваги до інших.