December 15th, 2012

я

15 декабря 1923 года родилась Надежда Надеждина.


По паспорту Надежда Владимировна была Ленина. Это была фамилия ее папы, родная, в отличие от вождя мирового пролетариата, который взял ее себе как псевдоним. Отцу не раз предлагали что-то с этим делать, говорили, что Владимир Ленин в афише, в программке — это ненормально. Но он категорически отказывался менять громкую фамилию, хоть и жить с ней в 1920-30-е годы было непросто. А дочь послушалась знаменитую Серафиму Германовну Бирман, которая сказала: «У вас имя замечательное. Возьмите себе псевдоним Надеждина».

С фамилией связан был такой веселый эпизод. Первым мужем Надежды Владимировны был Михаил Пуговкин. Вместе учились и жили в общежитии, через фанерную перегородку — перестукивались. Он ее звал Надин, она его — Мишель. Ему почему-то казалось шикарным говорить: «Надин, вы любите фисташки?» А она, увидев на нем рваные штаны, могла сказать: «Мишель, давайте я зашью». 1 апреля 1946 года они сбежали с лекций и пошли расписываться в загс. Сотрудница каждого по очереди спросила, не хочет ли тот взять фамилию супруга. Пуговкин ответил: «Девушка, с моим лицом — и Ленин? Это же несерьезно!».

 

Рассказ о биографии Надежды Надеждиной на сайте «Чтобы помнили».

Щирий баклажан

Жіноче чаювання - аморальне та шкідливе для національної економіки

Моє алаверди до посту  Кєрри Нейшн — предвестник "сухого закона" в США

"В 19 столітті у Британії жіноче чаювання прирівнювалося до чоловічого пияцтва

У Великобританії 19 століття споживання чаю жінками вважалося шкідливим захопленням, що підриває сімейні підвалини та економіку країни.  До такого висновку дійшли вчені з університету Дурхама (Великобританія), дослідивши документи початку 19 століття.  Як виявилося, у цей період британська громадськість засуджувала жінок, які занадто любили чай. Перш за все, це стосувалося середнього і нижчого стану; вважалося, що чаювання відволікає дружин від домашніх справ, підриваючи традиційні сімейні устої, і в кінцевому підсумку служить причиною економічного занепаду у країні.

"Жінки, які п'ють чай, витрачають час і гроші даремно, відволікаючись від турботи про чоловіка і домашніх справ", - говорилося в документах того часу, згідно з цитатою, наведеною автором дослідження, співробітницею Університету Дурхама Хелен О'Коннел.  По суті, зазначає О'Коннел, з точки зору моралі жіноче чаювання прирівнювали до чоловічого пияцтва. Крім того, любов до цього напою вважалася "вкрай небезпечним вільнодумством", що свідчить про прихильність до революційних і феміністичних ідей. 

Із "повальним і пагубним" захопленням чаєм боролися своєрідною пропагандою. Дослідники наводять один із таких памфлетів, написаний у 1826 році.  "Ти уявляєш, Ненні готова пити чай по два рази на день! Скільки часу на це йде, і ще більше - на те, щоб бігати по нього в магазин. Ось тому-то в особи на зразок Ненні Вард господарство і не в порядку".

Противники чаювання також стверджували, що чай може зашкодити фізичному і психічному здоров'ю, оскільки викликає наркотичну залежність.  

Джерело: Корреспондент.нет

PS "многие люди с восторгом присоединяются к травле той группы, к коей они сами не относятся. никогда не совершайте этой ошибки! вам могут не нравится курильщики или педерасты, употребляющие алкоголь - или мясоеды, нудисты или велосипедисты, желающие носить личное оружие или азартные игроки, баптисты или язычники, да кто угодно! но никогда, повторяю, никогда не вставайте на сторону государства против людей, против ваших сограждан! завтра придут за вами. это закон. это железо. дай гос-ву палец - и оно захочет откусить руку. чем больше у государственных структур полномочий - тем больше они жаждут. так было, есть и будет всегда. и только от самих граждан зависит, сколько воли они дадут своему сторожевому псу - государству

http://dym-parad.livejournal.com/21176.htm