August 29th, 2013

я

29 августа 1915 года родилась Ингрид Бергман.



В 17 лет Ингрид после проб была принята в Королевский Драматический Театр в Стокгольме, но уже через год она покинула его ради возможности сниматься в кино. Наибольшей популярностью из её ранних работ пользовалась любовная мелодрама «Интермеццо» в 1936 году, повествовавшая о любви учительницы музыки Аниты Гофман к знаменитому скрипачу. Там на Бергман обратил внимание Давид Селзник - один из наиболее удачливых предпринимателей Голливуда, решивший заново экранизировать этот сюжет. В результате в 1939 году был снят фильм «Интермеццо, история одной любви». Ингрид Бергман оказалась величайшим приобретением не только для Селзника, но и для всего американского кино 1940-х годов. На экранах того времени давно не появлялась актриса с такой располагающей внешностью. Ее большое, типично скандинавское лицо с пухлыми щеками, чувственным ртом, пышными белокурыми волосами и обаятельной открытой улыбкой привлекало зрителей свежестью и невинностью. Бергман пришла в Голливуд, когда там правили бал такие актрисы, как Джоан Кроуфорд и Бетт Дэвис, игравшие «женщин-хищниц». Бергман выгодно отличалась от них внешностью и характером, самой природой ей было предназначено стать героиней. В кино Бергман явила неповторимое сочетание ранимости, отзывчивости и духовной стойкости. При ее лучистой, здоровой красоте она была олицетворением самой женственности.



Рассказ о биографии Ингрид Бергман и документальный фильм «Ингрид»  на сайте «Чтобы помнили».
flower

Тілесність і сексуальність в традиційній культурі українців, 4.09.13 / Киїм



Книгарня «Є» та видавництво «Дуліби» запрошують на відкриту лекцію Ірини Ігнатенко «Тілесність та сексуальність в традиційній культурі українців». Зустріч відбудеться 4 вересня.

Початок – о 18:00

Що знала про власне тіло, його будову і функції українська сільська жінка середини ХІХ – початку ХХ ст.? Як розвивалась і розкривалась її сексуальність? Чи могла вона самостійно обирати шлюбного партнера? Чи здатна була регулювати народжуваність? Якою була доля дівчини, яка втратила цноту й народила позашлюбну дитину? Кому належало тіло жінки в українській традиційній культурі? За допомогою яких механізмів контролю над жіночим тілом та сексуальністю закріплювалась жіноча підлеглість у суспільстві? Як подвійні моральні стандарти та норми щодо жіночої поведінки розкривають патріархальність української культури? Зрештою, що змінилося в царині приватного та інтимного життя українки за останні сто років?
Саме на ці запитання відповість науковець Ірина Ігнатенко під час лекції «Тілесність та сексуальність в традиційній культурі українців».

Про автора:
Ігнатенко Ірина Василівна — к.і.н., доц. кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Член Національної спілки краєзнавців України, української Асоціації дослідників жіночої історії та української Асоціації дослідників усної історії. Авторка понад 60 наукових та навчально-методичних праць, трьох монографій, серед яких «Жіноче тіло у традиційній культурі українців», яка претендує на звання «Книга року-2013» у номінації «Візитівка. Етнологія. Етнографія. Фольклор».

***
Адреса книгарні «Є»:
вул. Лисенка, 3,
ст. м. «Золоті ворота».
Вхід вільний.
warrior

Гендерна медіа-кав’ярня про жінок, чоловіків і гроші / 30.08.13, Луцьк

Гендерна медіа-кав’ярня про жінок, чоловіків і гроші
Саме вони – ГРОШІ – супроводжують нас протягом всього життя й викликають найрізноманітніші емоції. Як правило, ми говоримо про гроші як про безстатеву категорію.
Однак державний бюджет, який наповнюється громадянами, у вигляді послуг або продуктів призначений для населення. Хто ж ті особи, на яких він витрачається? Які частки коштів отримують жінки та чоловіки? Чи ті, хто формують бюджет, враховують кінцевого споживача? Чи ви у своїй сім’ї справедливо розподіляєте спільний бюджет? Хто основний фінансист у вашій сім’ї? Чи справді чоловіки вміють заробляти, а жінки лише тринькати?
Запрошуємо вас на тематичну зустріч-дискусію «Жінки, чоловіки, гроші», яка відбудеться у п’ятницю, 30 серпня, у кав’ярні «DRUZI FOREVER» (просп. Волі, 16г). Початок – о 15.00
Головне дискусійне питання – Чи гроші мають стать?

Експерти медіа-кав’ярні:
Тетяна Іваніна – національний експерт з гендерного бюджетування Фонду Ф. Еберта (ФРН)
Наталія Рябушенко – консультант з гендерного бюджетування, економіст, експерт ВОГО «Гендерний центр».
Просимо підтвердити участь до 12.00 четверга, 29 серпня на електронну адресу Волинського прес-клубу ( lutsk@cure.org.ua) або за телефоном – 066-203-50-31
vinochok

«Жінки України у Другій світовій війні: історія, пам’ять, репрезентації» / конкурс наукових робіт

ТРЕТЄ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Шановні Колеги!
Прошу звернути увагу, що наближається термін подання робіт на конкурс - 15 вересня!
Заохочуйте своїх студентів, магістрантів та аспірантів, колег-істориків і краєзнавців до участі!
Всеукраїнський конкурс наукових робіт молодих дослідників історії України на тему:
«Жінки України у Другій світовій війні: історія, пам’ять, репрезентації».
Конкурс проводить Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність" за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні
Кінцевий термін подання - 15 вересня 2013

звідси
librarin

«Для чого потрібна ґендерна рівність?» / 4.09.13, Київ

Шановні колеги!
4 вересня 2013 р. Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна» та Інформаційно-консультаційний жіночий центр запрошують на презентацію-дискусію «Для чого потрібна ґендерна рівність?». Захід проводиться разом Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин за фінансової підтримки Міжнародного благодійного фонду «Український жіночий фонд».

Чому ґендерна політика є вартісною складовою розвитку держави, наскільки її основні засади є власне українськими та що дає кожному рівність прав і можливостей – питання, які обговорюватимуться під час заходу. До участі у дискусії запрошені народні депутати, представники державних структур, міжнародних організацій, правозахисники, громадські активісти. Під час заходу відбудеться презентація видань «ТОП-10 ґендерної політики» (завантажити тут) та брошури для вчителів та дітей.
Захід відбудеться у вільному просторі «Freud House» за адресою вул. Костянтинівська, 21. Початок – 17.30.
Контактна особа: Наталія Бочкор, n.bochkor@la-strada.org.ua , 205 36 95 (внутр. 710).
Чекаємо зустрічі з Вами.

З повагою,
Центр «Ла Страда-Україна»

Андреа Дворкин "Нервное интервью" (1978)

Оригинал взят у void_hours в Андреа Дворкин "Нервное интервью" (1978)

Перевод главы "Нервное интервью" из книги А.Дворкин "Письма из зоны военных действий".
Традиционная благодарность frau_zapka за корректорскую работу, полезные советы и неоценимую помощь.


В 1978 я написала целую кучу коротких статеек. Я отчаянно нуждалась в деньгах и хотела иметь возможность опубликовать их за деньги. Из всех них «Нервное интервью» было, наверное, самым трудным для понимания в плане проблематики и особенно с точки зрения литературной формы. Несмотря на это, оно оказалось единственным опубликованным, правда, не за деньги. Норман Мейлер умудрился издать множество своих интервью с самим собою, все они были совершенно бессмысленны, и все они были совершенно серьезно восприняты литературоведами всех мастей. Так что это отчасти пародия на него и выбранную им форму и отчасти пародия на меня саму и выбранное мною движение.

Она была на взводе. Назвать ее поведение противоречивым было бы преуменьшением. Она пришла в час и тут же удалилась. Не для того, чтобы подразнить и не из кокетства. Ее враги говорили «Паранойя». Она говорила «Здравый смысл». В наш век Стеклянных Домов все мы - разбрасыватели камней, это здравый смысл. Но напряжение нарастало. Ну-ка отчитайся перед нами, давай-ка объяснись. С того самого судьбоносного дня, когда она сложила вместе два слова, «вялый пенис», ей приходилось скрываться и объясняться. Она проигнорировала требования извинений. Будучи осторожной, она затаилась. Только что она получила письмо от бывшей подруги, полное обвинений, утверждающее, что она не понимает «химию любви». Нет, она была готова признать, не более чем физику или математику (или даже простую арифметику) любви. Она только понимала ее законы, понимала литературу и политику пола, не науку. И теперь, после без малого двух лет скитаний/изгнания она возвращалась в Нью-Йорк. Словно принося себя в жертву Спрашивая себя, когда же жрецы доберутся до нее. Решившись до последнего отрицать богов.
Collapse )