February 6th, 2014

flower

жінки винні всім

я тут днями викладала лист жіночих громадських організацій до в.о. міністра соціальної політики Королевської.
в цьому листі вони пропонували їй висловити свою позицію стосовно політики нашої держави стосовно протестувальників.

Королевська розродилася відповіддю:

Наталія Королевська

Днями я отримала листа від низки жіночих громадських організацій, зміст якого мене здивував і прикро вразив. Не хочу вдаватися в деталі, але скажу лише одне. Сьогодні, коли політична нестабільність в країні впливає і на економіку, і на соціальну сферу, саме ми, жінки, маємо стати миротворцями. І з позицій державних, громадських діячів, і з позицій матерів, дружин, сестер - саме ми відповідаємо за наших дітей, пенсіонерів, інвалідів, ветеранів. Особисто за мною стоять 200 тис. працівників соціальної сфери, більшість з яких у ці складні дні працюють не заради зарплати, а за покликом серця. Разом з ними буду продовжувати працювати і я. Закликаю робити так само всіх тих, кому небайдужа доля 20 млн. українців, які потребують постійної уваги з боку держави.

Ці та багато інших тем ми вчора понад 2 години обговорювали з жінками - гендерними лідерами. У 2013 ми багато працювали над питаннями гендерної рівності між жінками та чоловіками, питаннями протидії торгівлі людьми. Ми провели більше 10 важливих заходів, присвячених гендерній тематиці, зробили можливим ухвалення Урядом Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків на період до 2016 року, розробили законопроект щодо введення 30 % гендерних квот, напрацювали пакет законодавчих гарантій жінкам та матерям в сфері зайнятості тощо.

Я переконана, що 2014 буде не менш результативним для гендерної політики. І я надзвичайно вдячна всім тим мудрим жінкам, які вчора висловлювали свої ідеї, пропозиції, побажання, критику, бо тільки так, у постійному діалозі та пошуку розуміння, ми досягнемо потрібних результатів.


я там лишила в неї комент:
тобто жінки, не маючи важелів впливу на ситуацію, відповідають за її мирне врегулювання? і за інвалідів, і за ветеранів, і за пенсіонерів, і за дітей? а за що у нас тоді відповідає держава? і куди ділися гроші, які мали піти на зарплати працівникам соціальної сфери?

а з іншого боку, лівим недовподоби, що жінки утворили свою власну сотню самооборони -- я про неї вже писала.
ЖІНКИ НА СЛУЖБІ РЕАКЦІЇ
Андрій Мовчан


цитата:
Гаразд, які політичні цілі «Жіночої сотні»? Можна кричати «Зека геть!» і «Героїням слава!» струнким хором жіночих голосів. Це можна. А про соціалізм будете говорити? Червоний прапор піднімати?

(я вже мовчу про те, що в Україні червоний прапор скомпрометований так, що нема куди далі)

але загалом -- ліві чоловіки закидають жінкам, що вони насмілюються обстоювати власний порядок денний, а не їхній.
чесне слово, праві в цьому плані послідовніші, вони претензій не висувають.

тобто державі жінки винні бути миротворцями (sic!) і працювати на халяву "за покликом серця", обслуговуючи інвалідів, пенсіонерів, дітей, ветеранів.
лівим жінки повинні розповідати про соціалізм і нести в маси червоний прапор.
з нетерпінням чекаю, щоб дізнатися, кому і що ще ми винні.

зі.
український фемінізм таки постколоніальний. на всю голову. це не добре і не погано, це щось, із чим треба працювати.

Освіта жіноцтва у XVII ст., Україна

Наштовхнулася в "Історії Києво-могилянської академії" на цікавий пассаж: "Так, архідиякон Павло Алеппський... що двічі (у 1654 і 1657 рр.) відвідав Україну, писав у своїх нотатках: "Почианючи з цього міста (Рашкова) і по всій земіл руських ми помітили прекрасну рису, що викликала наше здивування: всі вони, за винятком небагатьох, навіть більшість їх жінок і дочок уміють читати..." <...>  Відвідавши Київський Вознесенський дівочий монастир, Алеппський був вражений тим, що більшість його черниць "вміли не лише читати, а й були обізнані з логікою і філософією"

Для мене така грамотність жінок у ті часи стала новиною, тож вирішила поділитися.