March 14th, 2014

warrior

про зґвалтування в Криму

давно збиралася написати.

на минулому тижні у фейсбучику пробігло одне повідомлення -- про те, що в Криму зелені прибульці в когось в знайомих зґвалтували дочок. двоє дівчат, 16 років. міліція відмовляється приймати заяву, зробити нічого не можна.
пізніше ця новина з"явилася на якомусь дивному ресурсу, який типу проти злочинності, але на ньому багато різного ступеню паскудності текстів, зокрема, і вельми гомофобних. тепер там йдеться не про двох дівчат, а про двадцять.

чому я не перепощую цю інформацію.

є така книжка -- "Проти нашої волі" Сюзан Браунмілер. я прочитала її десь в середині 2000 -- і вона винесла мені мозок. це документально-історичне дослідження зґвалтувань як механізму контролю і утиску жінок протягом історії людства. окрему увагу авторка приділяла зґвалтуванням як знаряддю війни.
і вона зауважила таку цікаву штуку:
перед початком війни і на самому початку бойових дій кожне зґвалтування ворогами наших жінок (ну ви ж розумієте, жінки -- це такий спільний суспільний ресурс, ґвалтувати їх чи примушувати до сексу маємо право лише ми, громадяни цієї нації, читай, чоловіки) фіксується, роздмухується і вішається на прапор, щоб надихати наших вояків захищати наших жінок (а по факту нашу владу).

бо для жінок в умовах війни в зоні конфлікту шанси бути зґвалтованими що своїми, що чужими чоловіками не сильно відрізняються. але воєнна пропаганда про це не говорить.
вона говорить -- оці злі чоловіки ґвалтують наших жінок! треба їх повбивати!


тобто біль і страждання жінок використовують для підживлення воєнного конфлікту.

після закінчення війни про зґвалтованих чужими жінок не згадують -- або витісняють на них своє почуття провини і карають типу за "колабораціонізм".
а про тих жінок, яким не пощастило і їх зґвалтували свої -- там взагалі дуже сумно. їхні шанси покарати їхніх ґвалтівників нульові.
(жахливі приклади з історії, я сподіваюся, ви згадаєте самі -- а нє, то запитайте, я розповім)

я це до чого.
щойно з"явиться будь-яка достовірна інформація про випадки зґвалтувань -- повідомлення від самих жінок, заяви їх родичів, повідомлення міліції -- я їх перша перепощу, і підніматиму цю тему мірою моїх сил.
а поки цього не сталося -- я не хочу, аби жінок використовували -- вкотре! -- не то як моркву перед носом в вояків, не то в батіг, яким їх женуть в бій.

і тим більше я не хочу робити рекламу сумнівним ресурсам, які цих жінок вже використовують, заманюючи відвідувачів сторонніми фото побитих жінок.
roma

ось чому в мене до чоловіків дуже низькі очікування

здається, що він розумний і прогресивний, а не встигнеш озирнутися -- і з нього лізе лукізм, ейджизм і сексизм -- в одній фразі.

Volodymyr Viatrovych

Ось знайшов підходяще порівняння для порівняння Чуркіна та Яценюка - це як Жаклін Кеннеді та Ніна Хрущова:)

лишила там комент:
я перепрошую, ви маєте претензії до пані Ніни? вона все життя викладала у вузі, була розумною інтелігентною людиною, котру поважати колеги і студенти, і на цьому фото добре видно, наскільки вона спокійна і не комплексує. чесно кажучи, від вашого коментаря тхне зневагою до старших жінок. вам не соромно?

зі.
власне, якщо там кого з ким і порівнювати -- так це Яценюка з пані Ніною. від нього теж не чекали багато -- а він показав себе цілком достойно. він так само не комплексував, він так само не стидався того, хто він є -- і так само є патріотом України. (вона була українкою, ви в курсі? а сам Хрущов якраз українцем не був. він був з поморів).