March 17th, 2014

ромашка

Ещё про песни о любви

Выношу отсюда, из поста nedomedik

слушала сегодня дивную музыку водителя таксо, и там (помимо прочего, например "звенящая река наших душ") была пестня пра любоф со множественными повторениями слогана "я тебя никому не отдам".
и вот я подумала, что это какая-то жуткая наебка.

ну разве в жизни часто приходится сталкиваться с тем, что вам какого-то человека требуется кому-нибудь отдать?
по-моему, не часто

а вот часто как раз требуется: поддерживать, не предавать, прислушиваться, не обесценивать переживания, эмоции, защищать (да хотя бы словами "такой-то мудак и не прав"), заботиться и прочее прочее, что в опщем и входит в понятие " любить", и что, как ни странно, встречается довольно редко.

почему не поют песен типа:
- когда ты будешь плакать, я буду уважать твои эмоции и твое право их проявлять и никогда не скажу "прекрати размазывать сопли"
- я буду исправно платить алименты и проводить время с нашим общим ребенком даже если мы разведемся
- после родов я не буду тыкать тебе в твои лишние килограммы и обвисшую грудь
- в 40 лет я не променяю тебя на молодую, потому что ты больше не будешь выглядеть как в 20

и всякое такое?
librarin

сьогодні закінчила колонку для журналу

в якій говорила про жінок на Майдані.
потім зустрілася із молдовською магістранткою з Кембріджа, яка пише про Фемен. (ну дійсно, про що ще зі мною можна говорити :)

а потім написала відповідь на питання для статті про жінок на Майдані:

Чому роль жінки на майдані вперто не помічалася і не помічається? І які ініціативи могли б цю ситуацію змінити?
В Китаї до початку 20 століття існувала практика -- в заможних родинах маленьким дівчаткам перемотували тканиною стопи, щоб ніжка формувалася маленька. в процесі в дівчаток ламалися кістки, відгнивали пальці, але маленька ніжка була ознакою того, що дівчина походить з порядної родини і є бажаною нареченою (а ще вважалося, що вона в ліжку надзвичайно пристрасна, а її піхва через постійне напруження ніг дарує чоловікові неземну насолоду). Поряд з такою зманіженою жінкою (а по факту -- скаліченою і неспроможною навіть ходити самостійно, лише шкульгати) будь-який чоловік -- хоч тупий, хоч жирний, хоч повний нездара -- почувався сильним і мужнім. Дуже зручна система -- одних ми калічимо, щоб інші на їхньому фоні сприймали себе кращими, ніж вони є насправді.

тобто в такий спосіб послідовно вибудовується система, в якій чоловік є нормою людини, а жінка є відхиленням від цієї норми, і її культурно обмежено до фізичного відтворення людства -- побутове, сексуалье та емоційне обслуговування чоловіків, народження і виховання дітей та догляду за хворими і старими. все, що жінки роблять поза межами цього кола, потрапляє у сліпу пляму, та ігнорується, знецінюється та забувається.

отакий гандікап для жінок, за рахунок котрого чоловіки мають привілеї, створюється різними шляхами в усіх патріархатних суспільствах, і це відбувається століттями. українське не є виключенням. при тому, що жінки в нас становлять 54 відсотки людей з вищою освітою, у парламенті у нас жінок менше, ніж в Саудівській Аравії, не кажучи вже про уряд чи керівні посади -- в держуправлінні, в бізнесі, в освіті, в медицині, та будь-де. в пресі жінки фігурують менше ніж у третині журналістських матеріалів.

нам пропонується картинка суспільства, в якому чоловіки взаємодіють з іншими чоловіками стосовно важливих чоловічих справ -- а жінки, які займаються тим самим, випадають з картинки, бо не відповідають звичній -- чоловікоцентричній -- картинці.

стосовно Майдану таке ігнорування жіночого внеску в його формування та існування дозволяє вивищувати чоловіків на кожному кроці, в такий спосіб стимулюючи їх щось робити.
по факту суспільство має до чоловіків і жінок різні вимоги: до чоловіків знижені, до жінок завищені. і винагорода для жінок, відповідно, нижча за чоловічу -- їм не забороняють бути на Майдані, хай за це подякують. а от чоловіків за це послідовно вихваляють.
ще один аспект -- постійне припрошування жінок або на кухні, або посміхатися чоловікам, або їх надихати, або ще якось прислужуватись, а от чоловіків, які не йдуть на Майдан, соромлять - пропонують їх вітати з 8 Березня, бо які ж вони чоловіки, якщо вони не на Майдані! і те, що така акція є принизливою і зневажливою до жінок, її організаторам не спадає на думку.
українське суспільство тяжко уражене жінконенависництвом і сексизмом.

ініціативи, які могли б допомогти подолати цю ганебну ситуацію, пропонують самі жінки -- зокрема, Жіноча сотня.
просвітництво. інформування. привертання уваги до цієї проблеми. робота із можновладцями, щоб вони активніше залучали до процесу прийняття рішень жіночі організації, що працюють із відповідними проблемами, і не лише для того, аби потім відзвітуватися їхньою роботою так, ніби самі її зробили.
робота зі ЗМІ -- просування гендерних стандартів та політкоректності як мови, що запобігає жінконенависництву та ксенофобії.

плюс виконання, нарешті, численних міжнародних зобов"язань України з питань рівності прав жінок і чоловіків.
librarin

Тренінг «Роль медіа у подоланні гендерних стереотипів і дискримінації»/ Київ, 27-27.03 / Львів, 1.04

Тренінг «Роль медіа у подоланні гендерних стереотипів і дискримінації»
Тренінг відбудеться 27-29 березня у Києві і 30 березня – 1 квітня у Львові.

Участь у тренінгу дозволить учасникам покращити журналістські навички, підняти рівень обізнаності з гендерних питань. Після проходження тренінгу учасники зможуть долучитися до інформаційної кампанії в медіа на тему ролі жінки в політиці та матимуть можливість створювати матеріали та публікувати їх у своїх ЗМІ та на веб-ресурсі проекту на гонорарній основі.

Групи учасників тренінгів формуються на конкурсних засадах. Цільова аудиторія проекту – журналісти всіх типів ЗМІ всіх регіонів України, які мають певний рівень досвіду з означених тем.

Участь у тренінгах є безкоштовною. Передбачені кава-паузи та обіди. Учасникам з інших міст пропонується проживання в готелі та компенсація витрат за проїзд. У разі відбору на навчальний захід участь в усіх його сесіях без виключення є обов'язковою.

Для участі у тренінгах необхідно заповнити анкету-заявку онлайн, а також надіслати 1-2 найкращі роботи за останній рік на тему захисту прав людини, просування гендерної рівності або подолання стереотипів у суспільстві до 12:00 17 березня. PDF-файли або гіперпосилання на ваші роботи надсилайте на адресу irrp.org.ua@gmail.com.

Зареєструватись на участь у тренінгах можна тут