July 13th, 2015

і знову про історичні романи сучасних українських письменниць

Originally posted by vaenn at і знову про історичні романи сучасних українських письменниць

Волєю судєб (а насправді – це абсолютно випадковий збіг) протягом останніх двох тижнів мені зустрілися два сабжа про Другу світову війну на українських теренах. Причому в першому випадку йдеться про окупацію підрадянської України, а в другому – переважно про “Перші Совєти” на Галичині. І ці книжки таки залишають по собі відчуття різних воєн…

Перший роман – “Вільний світ” Тетяни Белімової. Це дуже стисла сімейна сага на дві родини, у якій більша частина безпосередньо змальованих подій відбувається у 1940-х.

Як для сімейної сага це направду невеличка книжка, в яку вмістилися згадки про Голодомор, розповідь про початок окупації Києва, оповідь про буття остарбайтерів у Німеччині, короткий огляд емігрантських настроїв тих “остів”, що вирішили не повертатися в СРСР, мотиваційні замальовки про тих, хто все ж таки повернувся, ремарки про “Як жилося за Завісою людям, у яких знайшлися родичі на Заході” і – через кінець вісімдесятих-початок дев’яностих аж до сьогодення. Між тим центральна частина стосується якраз остарбайтерів – усе інше дається плюс-мінус пунктиром, включно із концтаборами чи тим-таки окупованим Києвом. А Київ там цікавий (про що кажуть всі, хто книжку читав) – головні тутешні герої жили на Трухановому, поселення на якому по війні відновлювати не стали.


За дивним збігом другу книжку у цьому міні-огляді побудовано за схожими кресленнями. Тут теж починається (а ще й - закінчується) все розповіддю про дівчину, що дорослішала під час війни. Це “Корнелія” Надії Мориквас – свіжовиданий “Старим Левом” документальний роман про воєнні Дрогобич-Борислав-Львів. А двигуном сюжету та генієм чистої краси в цьому романі є цілком історична Корнелія Опришко – гімназистка-галичанка, сестра активістів ОУН, яку не оминули увагою НКВС-ники.


Дуже суб'єктивна (мені  сподобалося "що?", але не завжди подобалось "як?") розповідь про книжки - на Вордпресі.