November 29th, 2016

warrior

поставте підпис під зверненням до депупатів Львівської міської ради про притулок для жінок

отут

1 грудня 2016 р на сесії Львівської міської ради буде виноситись на голосування рішення “Про надання благодійній організації “Фонд Горіховий дім“ в оренду нежитлових приміщень на вул. Личаківській, 90”.
На минулій сесії (10 листопада 2016 р) депутат(к)и не підтримали це рішення.
warrior

про домашнє насильство проти чоловіків

Анна Иванова

Подумалось тут на досуге.
Вот все страшно против того, чтобы принимался какой-нибудь закон о профилактике домашнего насилия, о противодействии домашнему насилию. Говорят - тогда бабы все сплошь начнут мужиков курощать и садить в тюрьму. Как в америках и европах. Там в америках и европах все мужики сидят, ну вы знаете.
При этом, я очень много слышу от мужчин насчет женского домашнего насилия. Особенно психологического, конечно, но утверждают, что и физическое присутствует. И мужики страшно от этого страдают, страшно. Алкоголизм, депрессии, инфаркты, вот это вот все.
И почему тогда все эти несчастные против? Наоборот, обеими руками должны поддерживать, участвовать в дискуссиях, продвигать, требовать и настаивать на таком законе.
Представляете, мужики, какая красота. Пилит вас ваша благоверная за что-нибудь, мусор не вынес, там, полочку не прибил, аванс пропил - а вы такой хопа - и в шелтер, например. и там с психологом бесплатным общаетесь, душу изливаете. А уж за скалкой по башке там и вообще полиция сразу приедет и вашу благоверную от вас изолирует. И сразу вам дают развод, и помогают примириться с разрывом отношений и одиночеством.
Смешно, правда?
И смешно не потому, что "ну мужики же сильные и гордые, они не будут этим пользоваться", а потому что понятно, что все разговоры про "ужасное психологическое насилие от баб" - фикция на самом деле. Ну то есть как, фикция - понятно, что "вынеси мусор, прибей полку, ребенку надо зимнюю куртку купить, что ты опять в танки свои уперся" напрягает, особенно, если мусор выносить не хочется, а в танки упираться - строго наоборот. Просто все это не стоит того, чтобы делать какие-то там активные телодвижения, и уж тем более - бежать из дому и срочно разводиться. Зачем, если можно просто наорать на жену, например, лечь на диване в трагической позе, взывая к небу "почему у всех бабы все сами успевают, а ты все время устаешь и тебе надо помогать?!", а то и дать в глаз? И потом еще и её во всем этом обвинить, заявив, что она довела и спровоцировала, и вообще - пусть подумает, кому она будет нужна после 30, разведеночка с прицепом? И нет, что вы, это не насилие ни в коем разе, а самооборона и восстановление нормальной семейной иерархии. Скрепы, можно сказать.
Поэтому, когда спокойно говоришь очередному страдальцу от выноса мозга, что можно все это просто не терпеть, а разойтись с ужасной женщиной и жить спокойно - он сначала чаще всего ошеломлен, что ему такое предлагают, а потом возмущен. "А чё она?!" - спрашивает он. "Нет, вот пусть она молчит и улыбается, и не забывает пироги свежие на стол метать, чё это я уходить должен? А! Точно! Еще дети же! Как дети-то без отца?". Нет, мужчина никуда не хочет уходить от пирогов, свежих футболок, чистого дивана и детей, он просто хочет, чтобы ему позволили орать, угрожать, манипулировать и иногда, может, давать под глаз. Он вполне удовлетворен наличием насилия, и совершенно спокойно его оправдывает, и не надо его от него защищать, упаси боже. Уберите вообще руки от семьи, а то еще найдете мужское психологическое насилие, мужское сексуальное насилие, мужское экономическое насилие, да еще найдете насилие не только над женой - и вообще пойдут институт семьи, нравственность и скрепы к такой-то матери.
Как-то вот так, господа и дамы, как-то вот так.
be_mine

#склянастеля

Ольга Брильова

Нагадайка
У вівторок, 29 листопада, починаємо ділитися історіями зі свого професійного життя під тегом #склянастеля.
Тобі платили менше, ніж колезі-чоловікові? Тобі відмовили на співбесіді через те, що в тебе є діти/нема дітей? Ти не можеш отримати підвищення, бо підвищують чоловіків? Тобі заважали отримати освіту у "чоловічій" сфері? Тобі є, що сказати.
Колежанки, ситуація дуже серйозна. Ось зараз декілька чоловіків (не з найтупіших, повірте) на блакитному оці розповідають мені, що гендерної дискримінації в Україні не існує, а що жінки обирають низькооплачувану некваліфіковану роботу - то вони самідурепивинні.
Згадаємо, як було з #я_не_боюся_сказати. Змусимо їх продерти очі.
(Переклад картинки
напис на табличці: "Гендерний розрив у зарплатні".
- Я нічого не бачу.)

babka

ходила в п"ятницю на захід

«CherchezlaFemme», від організації «Рівність та Взаємоповага», про яку я до того жодного разу не чула.

обіцяли вручення відзнак «Рівність та Взаємоповага» за сприяння участі жінок у політиці і цілу подіумну дискусію «Гендерні стратегії політичних партій: перспективи та виклики».

хлопчик від цієї організації розповідав про типу дослідження, яке ця організація провела -- і дві третини того, про що він розповідав, було діяльністю жіночих організацій. жодну з яких він не назвав.
ніякох подіумної дискусії не було, було тільки нагородження -- під час якого підстаркуватий дідок намагався цілувати нагороджуваних ним жінок.
була дуже здивована, побачивши в переліку нагороджуваних сестру Надії Савченко, Віру, підписану як громадський діяч.

а коли нагородили Ірину Луценко, депутатку, яка (як кажуть обізнані люди) поклала чимало зусиль на підготовку ратифікації Стабмульської конвенції, вона почала розводитись -- на заході про участь жінок у політиці на початку акції "16 днів проти гендерного насильства" -- як у нас мало чоловіків, всього 30% населення (що не відповідає дійсності), і про те, як ми маємо їх захищати і рятувати. я собі ледве не відбила обличчя фейспалмами. ну тобто до того все було дуже сумно -- але це мене просто вбило.

зі.
чи не єдина промова, яка була влучною і доречною, була від Лариси Кобелянської -- але від неї годі чекати іншого.