March 22nd, 2018

Радикальність та/або інтерсекційність?..

З україномовних та російськомовних дискусій можна зробити висновок, ніби радикальний фемінізм та інтерсекційний фемінізм ледь не ворожі один одному... Але якщо почитати англомовних феміністок, то я б так не сказала. От цитата з Керол Даунер, котра таки радикалка:
"Визнання кривди стає політичним, коли жінки усвідомлюють, що ця кривда спільна з іншими жінками. Щоб виправити колективну кривду, жінки організуються в політичному, економічному та соціальному житті. Рух, що вони організують, неодмінно перетворюється на опір, що вимагає жінок прикладати свої власні ресурси та сили. В процесі цього, в них розвивається почуття сестринства. Цей процес також призводить до нових форм жіночої культури, до яких жінок змушує опір, з яким вони стикаються, таких як статево-сегреговані чи сепаратистські інституції або способи життя. На основі такого досвіду, жінки починають визначати власні вимоги та розвивати теорію. На певному рівні жінки переключаються з андроцентричності до жіноцентричності.
Навіть ця спільність, заснована на спільних колективних кривдах, була недостатньою, щоб утримати масову феміністичну свідомість від частих розламів, коли групи жінок виявилися нездатними інкорпорувати додаткові кривди, зумовлені ситуаціями, не спільними для всіх, як раса, вік та клас, тож внесок бідних жінок та кольорових жінок у формуванні свідомості групи не був використаний. Бідні жінки та кольорові жінки або лишали групу, або приймали політики групи, що були засновані на класі та расі. Розділ інтракатегоріальної складності з відносно нової теорії інтерсекційності надає методологію, що дозволяє жінкам визнати їхні спільні кривди, одночасно інкорпоруючи визнання додаткових кривд проти жінок робочого класу та кольорових жінок."
А ви як вважаєте, радикальність та інтерсекційність суперечать одна одній?