gohatto_n (gohatto_n) wrote in feminism_ua,
gohatto_n
gohatto_n
feminism_ua

Наука із чоловічим лицем

Попросили продублювати пост з мого блогу у цій спільноті... Дублюю ))

Нещодавно мені повернули Книжку з Минулого, і я знічев*я її почитала, хоча вона мені свого часу не сподобалася своєю феміністичністю. Там, зокрема, йшлося про те, що чоловіки не лише узурпували науку, але й "очоловічили" її, створили їй суто чоловіче обличчя. Однак це була далеко не основна думка, тож авторка її не розвивала і не збагатила ніяким конкретним прикладом. То я так собі щось відмітила цю штуку, але через себе не пропустила. 
Але коли якась ідея зависає у повітрі і на ній концентруєш увагу, то світ, ясен красен, одразу ж підсовує тобі поживу для роздумів на тему. Отже, занесла мене владна доля (у вигляді примусового наказу від керівника магістерки) на типу наукову конференцію з археології. Нє, не правильно, вона була наукова до повного засинання. І ось крізь сонне куняння і періодичний ржач до закорків мого мозку почали прокрадатися деякі відомості. Зокрема, почула, як один аспірантег  розповів про численні знахідки у житлах якогось з слов*янських племен в районі печі маленької "посудки": глечичків-горщичків-мисочок. А ще фігурки звірів.  Як би потрактувала таку знахідку жінка, тим паче дітна жінка? Безперечно, це було б потрактовано як ІГРАШКИ. Іграшки для дітей, які, як відомо, сиділи на печі і їли калачі:) Тато майстрував вози або умів робити мечі - і ось у дитини є дерев*яна шаблюка та крихітний возик. Мама ліпила кераміку, доня чи син хотіли наслідувати маму, ось мама і робила маленькі іграшки - які уміла -  своїм дітям. Однак наші поважні мущщини науковці потрактували це як частину складного ритуалу жертвоприношення домовику, ішлося дуже довго про піч як символ бла-бла-блачості і бла-бла-блучості і таке інше. Коротше, страшна заумь. І куди не плюнь - все ускладнено, зведено до культів та ідеології, хоча будь-яка ідеологія мусить мати під собою практичну мету.  Історія позбавлена таких "істот", як жінки та діти. Таке враження, що їх просто не існувало. Були чоловіки із чоловічими культами. І все. А звідки ті чоловіки бралися? А, ну да. Вочевидь там інші чоловіки камінь запліднювали ;)
Я, звісно ж, висловила своє скромне припущення щодо іграшок. За що булажорстко  зафукана.
Потім була цікава доповідь про буддизм в Україні. І хлопчина говорив про ...еее... не згадаю, як воно називається по-тибетському... цацхе чи цецхе - одна з назв маленьких ритуальних хреней у вигляді жетонів. І тут наш "чистий індоєвропеолог", що вів конференцію цих самих мідієвістів (не буду називати прізвище цього вченого), висуває припущення, що наше слово "цяцька" запозичене від тибетського "цецхе" чи як його там. Я, звісно, не філолог, але мене щось візьми та й стрельни підняти руку і заперечити йому. Що слово "цяця", так само, як "мама", "баба", "ляля", "льоля", "няньо", "неня", "кака" і т.д. відноситься до своєрідної дитячої лексики, створеної самими дітьми, які, коли вчаться говорити, то говорять однотипними або повторюваними складами. Мені було строго відказано, що "не думаю" чи щось таке. Я прифігіла.
А потім з*ясувалося, що я запам*яталася ось цими двома зауваженнями. І ось цей самий аспірантег потім обурювався, мовляв, що це в науку приходять якісь феміністки, які можуть лише про дітей говорити!
 Тобто виходить, що варто хоч трішки цю всю абстрактну заумь присобачити до реалій життя, до реалій життя давніх людей, які теж їли, срали і мали дітей - як на тебе вішають ярлик недалекої феміністки! 
Ось вона, наука з чоловічик лицем!
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 8 comments