tin_tina (tin_tina) wrote in feminism_ua,
tin_tina
tin_tina
feminism_ua

Світ Софії Яблонської

Біографія Софії Яблонської могла б слугувати як взірець життєвого шляху жінки самостійної, відважної, - прогресивної з усіх точок зору.


Виховувалася в дусі цілковитої самостійності, через 1 Світову війну з раннього дитинства пройшла сувору школу, молоденькою дівчиною сама-одна покинула батьківщину, виїхавши в тодішню столицю світу – Париж, але й там не зупинилася – мандрувала далі. Об’їздила Північну Африку, Південно-Східну Азію, обидві Америки з Австралією. Їздила не просто так, - була письменницею, фотохудожником і одною з перших жінок-кінорежисерів (документалісткою). Можливо, що й першою в цій професії. Однаково вправно володіла пером, фотоапаратом і кінокамерою, уявлення про її творчий стиль можна дістати, прочитавши деякі її твори – це про Марокко і взагалі Північну Африку (Чар Марокко), це – уривок з твору про Далекий Схід (Країна рижу і опію)

Літала – на літаках епохи Екзюпері. Осінь свого життя провела в садибі на острові, у зразковому жіночому союзі (на всяк випадок: то був суто приятельський союз, але цілком стійкий і випробуваний часом, друга його учасниця, Марта, зберегла вірність подрузі і після її смерті). Причиною загибелі стала автокатастрофа — в автомобіль, який провадила Софія, врізалася вантажівка...
Але один раз Софія Яблонська прогнівила галицьких феміністок – тодішня їх речниця, Ірина Вільде, довго не могла цього забути.

Трапилося таке – в 1938 році певний жіночий журнал (з доволі неурбаністичною назвою «Нова Хата») попросив жінок-письменниць, які в ньому друкувалися, розповісти, як вони поєднують письменницьку працю і сімейні справи. С. незадовго перед тим вийшла заміж (так між іншим – була дуже щаслива в шлюбі, народила трьох синів) «...одверто призналась, що з того часу, як одружилась, перестала писати. Якихось очевидних перешкод для продовження літературної праці немає, але весь час забирають хатні справи. Несподівано для неї самої у неї «звідкись там прокинувся приспаний дух газдині». Уже зробила «масу уліпшень у господарстві», насадила мальв, соняшників, ромену в городі. Свій обов’язок бачить у створенні затишку для чоловіка. «Не можу — не можу, напримір, бачити, як «він» по вісьмох годин  бюра йде сам-самісінький на прохід, або для забиття часу до клюбу на карти! Таким чином замість родинного життя я йому створила хату, що її по бюрі краще уникати, бо там «жінка пише»!!!... І, поруч з цими численними знаками оклику і крапками недомовленого, твереза як протяг думка: «…родинне життя ставить жінку віч-на-віч із буденщиною, що її вона мусить «перетравити» самостійно, коли хоче дати своїй хаті безжурну та затишну атмосферу


Детальніша інформація про Софію Яблонську:

Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments